BBEdit — це, мабуть, один із найкращих інструментів для розробників на будь-якій платформі. Але його автор, Річ Зігель (Rich Siegel), мав значно скромніші амбіції. Він створив першу версію програмного забезпечення в далекому 1989 році, бо йому знадобився редактор, здатний опрацьовувати «великі» файли (більші за 32 КБ).

«Вихідні файли на Macintosh Pascal не могли бути більшими за 32 кілобайти», — пояснює він.

Відтоді минуло понад чверть століття, а програма BBEdit, завдяки своїй потужності й швидкості, стала фаворитом серед розробників, учених, веб-дизайнерів, письменників тощо. А сам Річ уже регулярно тестує файли розміром понад 12 ГБ.

Він залишається головним архітектором та інженером BBEdit, а татуювання у вигляді молекули кофеїну багато що говорить про його ставлення до роботи. Ми мали змогу поспілкуватися з Річем у штаб-квартирі Bare Bones Software, що розташована на північ від Бостона. Її він ділить із кількома сірими африканськими папугами.

Як усе починалося для BBEdit?
Тоді, щоб випустити програмне забезпечення для Mac, треба було відправити його до Info-Mac Archive, FTP-репозиторію, розташованого у Стенфорді. Саме це я й зробив, а далі новина поширилася дуже швидко.

Я повідомив, що, якщо хтось хоче отримати власну копію програми, нехай надсилає мені дискету й конверт зі зворотною адресою. Я був завалений цими дискетами.

За стандартами програмного забезпечення BBEdit існує вже цілу вічність. Як змінювалася аудиторія ваших користувачів протягом цього часу?
Спочатку програмою користувалися розробники на Mac, учені, системні адміністратори й інші технічно підготовлені користувачі. Перша зміна користувацької бази відбулася, коли до нас долучилися HTML- і веб-розробники. Програма ставала дедалі популярнішою, й ми допомогли людям зрозуміти, що інтернет побудований на тексті: ви можете розглядати текст і як дані, і як документ. Наступна хвиля принесла архітекторів програмного забезпечення, криптоаналітиків і науковців із найрізноманітніших дисциплін.

Третя хвиля — переважно письменники й інші спеціалісти, що створюють контент. Це люди, які бачать текст не як дані, а як слова, і хочуть, щоб працювати з цими словами було якомога легше.

Попри таке різноманіття, усі наші клієнти прагнуть одного: щоб робота була зроблена. І щоб у програмних інструментах, якими вони користуються, їх ніщо не відволікало.

Які найдивовижніші проекти, створені з BBEdit, вам доводилося бачити?
Їх було чимало! Наші клієнти використовують BBEdit, щоб писати романи, докторські дисертації тощо. Один із них користувався BBEdit під час розробки БПЛА (безпілотних літальних апаратів), що за розміром не поступаються F-16. Система керування польотом надсилала дані BBEdit у реальному часі, інженери перевіряли їх, вносили зміни й відправляли назад на літальний пристрій за кілька секунд. BBEdit використовують навіть у проекті геному людини для аналізу довгих послідовностей ДНК.

А як змінювалася сама програма?
BBEdit систематично зазнавала значних технічних перетворень. Спочатку це було портування на PowerPC. Ми розробили компонент OpenDoc, і деякі з рішень, які ми реалізували у внутрішній архітектурі, використовуються й дотепер.

Потім ми майже повністю переписали внутрішню архітектуру, чого вимагало портування на Mac OS X. BBEdit була першою сторонньою програмою, що від початку працювала на новій операційній системі. Далі — портування на Intel. Минулого року ми ще раз переписали BBEdit, цього разу як програму AppKit.

Під час роботи з PowerPC й OpenDoc сталася ще одна подія: поява Всесвітньої павутини. BBEdit використовувала на той час плагіни, і двоє наших клієнтів — один у Великобританії, другий в Іспанії — незалежно один від одного написали інструменти HTML-розмітки. Це був 1995 рік, і ми гадки не мали, що таке HTML, але розуміли: щось із цього вийде. Тож ми провели оцінювання інструментів, обрали деякі з них, щоб включити до BBEdit, і пішли далі. Звідки ж нам було знати…

BBEdit — одна з найпопулярніших користувацьких програм. Як ви гадаєте, у чому секрет її успіху?
Ми завжди ставилися до користувачів із найвищою повагою. Приймаючи рішення щодо того, який вигляд матиме і як працюватиме та чи інша функція, ми запитували себе: що потрібно нашим користувачам, і як ми можемо допомогти їм бути більш продуктивними? Ми не запитували себе, як дати користувачам те, що вони просять, адже це неправильне запитання. Macintosh з’явився на світ, щоб допомогти кожному звершувати великі справи. Це те, у що ми беззаперечно віримо.