Прокидаюсь я вранці, а в моїй спальні — таксі. Серйозно!

Ну, насправді, там була лише його половина. Інша — стирчала крізь дах. Гадаю, достатньо високо, щоб побачили всі сусіди. Так, я знаю, про що ви зараз подумали: «І що ж робити, коли в тебе крізь стелю таксі стирчить?». Я ще дійду до цього. Зачекайте.

На вулиці чути постріли. Пречудово. Ще одну ідеальну суботу зруйновано через лихого чаклуна, який мандрує в часі. Гм, виявляється, то людиноподібна свиня з іншого виміру. Відмінність є, а от наслідки — ті самі.

Довкола самі потвори. Галас на дворі — то залишки наших збройних сил намагаються пристрелити гігантську пацюкувату тварюку. Їм це не вдалося, а я вже настільки запізнююся на ранкову йогу, що з грюкотом вистрибую з вікна і гамселю її так, що з неї монети сиплються. Звична справа. Звісно, гроші я забираю собі. Потрібно робити заощадження на майбутнє.

До речі про «майбутнє» — все місто зруйноване вщент. На кілометри довкола анічогісінько. Людина-свиня добре тут попрацювала. Раптом нізвідки з’являється цей тесля і пропонує відремонтувати мій будинок! Жодних проблем. Я ж щойно розжився грошима у тій бійці, про яку розповідав. Я ж казав, що потрібно заощаджувати! Підкидаю йому грошенят, він лагодить будинок, а я піднімаю те таксі й зіштовхую з даху.

Певно, водій був усередині, адже він радісно виліз зі свого таксі! Обіцяє тепер завжди безкоштовно возити. Потрібно лише заливати пальне. Власну першу тачку неможливо забути! Рушаємо досліджувати місто — один бак пального на поїздку. Ми завжди готові очистити вулиці від негідників. Перша зупинка — гігантський людиноподібний ящір. Дивиться на мене, наче ось-ось накинеться. Скуштуй! Отримує удар у пику. Сам напрохався. Ще хочеш?

І куди тепер? Подивимося! Мені знадобиться твоя допомога. PPKP — стусан, стусан, копняк, стусан. Це не просто дотепна назва, це — спосіб життя.